Місяць – Денис Кримський

Білий місяць дивився на мене вночі.
Я на нього. Ні слова. Й мовчали години.
Як відчув я Причину для всіх причин
І чому він є Місяць, а я – Людина,

Що не я і не він, що ніхто з нас не вічний,
Що покинемо Всесвіт наш рідний Разом.
Проте сумно не стало, що я піду швидше,
Адж у погляді тім було щось поза часом,

Поза формою, поза межою та кордоном,
Поза думкою про науку та мистецтво,
Поза будь-яким людським й небесним законом
«Що це? Невже Він існує? Хто це? Творець то?».

Світло. Схилилась Земля під червоне світило
І велике космічне багряне вогнище,
Просуваючись. Небосхилом
Підіймалося. Вище. Й вище

От і ранок настав.
Харє Крішна

Автор: Денис Кримський
15 серпня 2023