Марусі Н. – Михайло Коцюбинський

Як за боки музу візьму,
То можу дещо втну.
Я знаю дівчину Марусю —
Таку — що ну!

Висока, гарна, огрядна, —
Лице як місяць повний сяє.
Буває часом страх сумна,
А часом бісик в оці грає.

Сумна, бо серце ще мовчить,
Не просить, мабуть, ще кохання;
А покохає — лиш дивіть —
Які то співи, щебетання!

Звідкіль і жарти ті візьмуться —
І сміх дівочий залунає,
А очі полум’ям займуться
Ніхто Марусі не пізнає:

І зміниться зовсім Маруся
І серця ту весну —
І буде дівчина Маруся —
Така — що ну!

Кінець 1880 року

Читайте наступний вірш письменника – Марусі М.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.