І знов ті листи
Лежали й чекали на пошті
– А що було в тих листах?
Питаєш мене
– Багато чого…
Може романи, а може вірші
Листи які ранять по саму душу тебе
І не спитають
«Як тебе звати?»
Не покажуть дорогу твою
Чому я не відкриваю листи?
Дуже цікаве питання
Тому я просто йду на пошту
Забираю ті листи
І вони лежать у мене в тумбі
Скільки їм там лежати, я і сама не знаю
Може рік, а може два
Може вони там пролежать роками
А може я відкрию їх вже завтра
А може і ні…
Наступний вірш – Він бачив її справжню
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»