W blekitnej lodzi tramwajowej
Przeplynac przez wieczorny Krakow.
L.Podhorski Okolow
Дотримать заповіт лицарства
Нам допоміг цей промінь з мряки? —
Вознесений над світ і царства,
Лиш вічністю червленний Краків,
Так. Всі шляхи вели до нього
На плит молитвословний камінь
Каплиць, звідкіль дихання Бога
Відвіку ширилось віками.
Там спить історія, як мощі,
І все здається: ось воскресне!
І враз наш дух, сліпий і тощий,
Підійметься на гори хресні.
І раптом зникають ф’якри, авта,
Трамваї, світла і бетони,
І встане вічність вічна правда,
І місто в вічності потоне.
Читайте далі – Станіслав Виспянський
