“Козацькії коні не топчуть барвінку” – Дмитро Білоус

Т. Сергійчуку

Є речі на світі суціль загадкові:
звідкіль срібні цоки в звичайній підкові?

Поляже козак, повний сили і моці, —
звідкіль людські сльози в коневому оці?

Головоньку клонить… Жалобна година…
Казав було батько: “Не кінь, а людина”.

Недарма в народі говориться, синку:
“Козацькії коні не топчуть барвінку…”

А я не спитав, хоч ішли тоді поряд:
“Скажіть мені, тату, чому так говорять?”

Читайте далі – Навчила

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.