Комета – Винниченко Олександр

Ціль людини не має меж,
Хоче знайти вона свою ціль теж.
Істота вірить що нас вб’є прикмета,
вона буде поки не впаде перша комета.

За цей дуже короткий шлях,
розповісти свій примітивний жарт.
Розповідати завжди як когось любиш,
а потім в лице смерті про все жалкуєш.

Смерть не питає скільки в тебе грошей,
забере вона всіх, і тих хто не має очей.
Не бачили вони до чого призвели,
зате 3 мільйона для когось зберегли.

Тікати від правди у очі брехати,
казати усім що не боїшся ти страти.
Чекає нас усіх одна дерев’яна труна,
відкрий свої очі поки вони не труха.

І прилетить лише одна комета,
і настане час питати себе,
Чи все таки не така ж і проблема,
чому вона не обрала тебе.

Автор: Винниченко Олександр