Коли мовчить весь день твій телефон…
Ну а душа-як замкнута в фоє…
Згадай одне, одне – і головне…
Що ти у себе… ти – у себе – є!!!!!
Не вимагай від себе сміху – якщо сльози…
Зібрались в купу й тиснуть зсередини…
Ти виплач, люба, з криком, всі ті грози…
І блискавки… ти відпусти… Тримати не повинна…
Лютуєш гнівно? Що ж – тримай штурвал…
Щоб ти змогла не збитися з дороги…
Шукай собі, ти, крихітко “привал”…
Шукаючи його-не забувай про Бога..
…і ти почнеш нову свою “сторінку”…
Напишеш нове щось, та вже без перепон…
Не переймайся… не будуй навколо “стінку”
Навіть якщо…. весь день мовчить твій телефон…
Автор: Наталія
Також читайте вірш – Мати
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»