Ходить… все ходить… Забувшись. Забутий.
Рипить під ногами настіл жорстви…
Принце, вам нудно! Вагаєтесь ви, —
Буть чи не бути?
Господи-Боже! Которий вік!?
Принце, повірте мені, — забагато!
…Кажуть, ви стали фашистом… (sic!)
(Бажан, сторінка така то).
Принце, візьміть себе в руки! Ну!
Швидше продовжте монолог забутий!
…Господи-Боже! Ніяк не збагну, —
Буть чи не бути?
Наступний вірш – Подолано упертість Ізабелли
