Ходики – Дмитро Білоус

(З мого дитинства)

Ні книг, ні періодики.
Одноманітні дні
І тільки вірні ходики
працюють на стіні

Ох, працьовиті ходики —
як вічні ходаки!
Хто стука в хату: “Хто та-кий?
питають.— Хто-та-кий?”

Ланцюг тоненький з гиркою.
“Цок-цок… а цить-а-цить!”
Підтягнеш гирку — тиркає
і маятник не спить.

Загашуємо ґнотика
в мигтливім сліпуні
Лягаєм спать, а ходики
працюють на стіні

Ідуть ледь-ледь попереду,
і я в досвітній змрок
спішу погнати череду
під їхні цок та цок.

Наступний вірш Дмитра Білоуса – Видно пана по халявах

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.