Дитинство? Казочка про білку.
Дитинство? Хвої срібна гілка.
Дитинство? Радощі — і тільки.
Дитинство? Жалощів — ніскільки.
Дитинство? Білка промайнула
по споминах, як по сучках,
двома жаринами сяйнула
по стовбуру і по очах.
Дитинство? Золоті горіхи,
і шкаралупи золоті,
і зерна золотого сміху,
і ядра золотих утіх.
Усе — і всує, і не всує,
усе — історія проста…
І знову вогником пульсує
Для когось білочка руда.
Також вірш Євгена Гуцало – Черничка-ніч запалить свічі
