Душа болить від поривання – Михайло Старицький

Пам’ятi М. Ф. Л.

Душа болить від поривання,
Німіють з туги почуття…
Яке урвалося дихання!
Яке погасло знов життя!

Не стало друга в нас, не стало!
Зламалась сила ще одна –
Хороша, щира – а їх мало!
О доле, доле навісна!

Чого ненатло ти лютуєш?
І душу ясну, як кришталь,
Від нас береш, а не рабуєш
Того, кому й хвилини жаль?

Також читайте вірш поета – Марусі

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.