До моря сліз, під тиском пересудів
Пролитих, і моя вплила краплина;
До храму людських змагань, праць і трудів,
Чень, і моя доложиться цеглина.
А як мільйонів куплений сльозами
День світла, щастя й волі засвітає,
То, чень, в новім, великім людськім храмі
Хтось добрим словом і мене згадає.
2 квітня 1880 рік
Збірка “З вершин і низин”
Скорбні пісні
Читайте наступний вірш Франка – Бувають хвилі — серце мліє…
