Дістань із під землі – Дмитро Білоус

До мене запитання
в листівках і листах.
Питає Шендрик Таня,
питає Ваня Стах:

“Відкіль походить вислів
із-під землі дістать?”
Подумав я, помислив —
доводилось читать,

що в люду, хай і бідність,
лиш дрантя та торби, —
буває необхідність
ховать якісь скарби.

Крадіжки. І стихії.
Й навали ворогів.
Які ж були надії
не втратити скарбів?

Тоді ж не те, що нині,
у наш новітній час —
таж не було в помині
ніяких ощадкас.

Був спосіб для людини
свої скарби сховать
надійний і єдиний —
у землю закопать.

До слушного їх часу
і клали всі туди,
в підземну “ощадкасу”,
подалі від біди.

Пан накладав податки,
а не внесеш — тюрма.
Бідак стогнав: нестатки,
бо грошей же нема,

А посіпака строго,
здиравши з бідних дань:
“Мені то що до того —
хоч з-під землі дістань!”

В країні лад змінився,
старе розтало в млі
А вислів залишився:
дістань хоч з-під землі!

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.