Де Крим за горами,
Де сонечко сяє,
Ой, там моя мила
Голубка літає.
Закрилась від мене
Небом і землею,
А я сам зостався
Навік сиротою.
Цілий день не їм я,
Уночі не сплю,
Одні тільки муки
У світі терплю.
А все через очі…
Коли б я їх мав,
За ті карі очі
Душу б я віддав.
Марусенько люба,
Пожалій мене, –
Візьми моє серце,
Дай мені своє!
Взяв би я бандуру
Та й заграв, що знав;
Через тії очі
Бандуристом став!
Наступний вірш поета – Дивлюсь я на небо та й думку гадаю
