Чуєш, вітре?

Чуєш, вітре, забери сумні думки,
Хай з птахами відлетять у вирій.
Забери тривоги, що життя роки
Відпливають з берега мов хвилі.

Як би з вітром хоч на мить у ті часи,
Там де в юності від мрій зростають крила.
Там де очі сяють від краси.
Молоді роки – наші вітрила.

Віднеси журбу, що не здійснилось все.
Швидко не гортай ти днів сторінок
Ще є час, вогонь палає ще
Нехай стелиться життя немов барвінок.

Краще обійми, як навесні,
Щоб в душі знов пісня забриніла.
Хай розтане смуток немов сніг,
Розквітає віра і надія.

Автор: Верховчанка
(Людмила Сун-Дун-Чан)
11.11.2022 рік