Буває так: Ідеш, ідеш, ідеш…
Перед тобою, за тобою шлях.
Куди очей веселих не зведеш,
Усюди сонце: в світі і в думках!
Нараз — як втяв: скінчився шлях тобі,
Перед тобою гуща і багно.
Куди іти? (а сили вже слабі)…
На небі хмари, як брудне рядно.
Стоїш, не йдеш — сідає сіра мла.
Перед тобою, за тобою блуд…
Ворушиться у мозку думка зла:
Невже-ж усе те був даремний труд?
Наступний вірш поета – Зажурились галичанки
