Брати ноги на плечі – Дмитро Білоус

В літню пору медову
у шкільному саду
я розмову про мову
з дітворою веду.

“От, — кажу я малеча —
мовний вираз візьміть —
брати ноги на плечі,
як його розуміть?”

Стихли всі з настороги,
і хитринки в очах:
“Як це можна, щоб ноги
та були на плечах?”

Оля згадує вечір:
“В нас гімнастка одна
брала ноги на плечі —
майстер спорту вона!”

“Добре, приклад чудовий, —
я втручаюсь на мить, —
вислів нашої мови
тут буквально звучить.

А стосовно до втечі?
Всі ж ви чули, мабуть:
кажуть — ноги на плечі —
споминай, як зовуть!”

Гриць задумався трохи:
“Е-е, немає дурних:
то на плечі не ноги,
а взуття, що на них!”

Бачив діда він змалку:
у путі припече —
черевики на палку —
і завдасть на плече.

Коментуємо жваво
цей дотепний зворот.
Прислухайтесь: цікаво,
як говорить народ!

Читайте далі – Підкласти свиню

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.