Брат без людськості

Було два брати, один бідний, другий багатий. У того багатого були хрестини. Так єго куми кажуть:

– Кликніть того свого брата. А він каже:

– А чого єго кликати, чи він знає людськість, чи що?

Та єго покликали, він сів на лавці, хто приходив, той казав:

– Посуньтеся, посуньтеся.

Та єго так зсунули у кут. Там стояла діжка з борщем, єго притиснули до тієї діжки, а він ту діжку з борщем взяв й вилив. Потім сів собі у колиску, в якій була дитина, яка тільки народилася, та й взяв ту дитину й задушив. Потім встав та й пішов надвір. А вони до дитини: дитина нежива! Та й каже той господар:

– Бачите, казав я вам єго не кликати, бо він немає ні людськості, ні нічого.

Записано Осипом Роздольським у с.Боратин (сучасної Львівської обл.),
від Кіндрата Сторожука, в 1894 році.

Стиль запису збережено.

Наступна казка – Богатирський кінь

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.