Пам’ятатиму вік.
Як зараз це було,
Як тебе не зберіг,
Але жалю не було.
Щастя любить тишу,
А я тебе люблю.
Я тебе не залишу,
Хоч й себе згублю.
Як і малося то статись,
Так все і сталось.
Тримав мертве тіло,
В ньому сліз не зосталось.
А ні болю, ні страху.
Тепер міцно ти спиш.
Що з тобою балакать,
Якщо вічно мовчиш.
Тепер темні, як ніч,
Соковиті вуста,
Але все ще чарує
Краса наземна.
Автор: Сорі
Читайте також вірш – Крила мої, крила
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»