Байки й прибаютки – Левко Боровиковський

ПАНІ

Розбились дзигарі, проклята стрілка стала.
А Пані, дивлячись, не їла і не спала
(Пани ж все роблять по часах).
Нема поправи в дзигарях…
А Пані ж? Пані не дивилась:
Як зголодалась – і наїлась,
А після їжі й на кровать,
Та й спать!

ХОМА

Хома Патика
Пішов зимою драти лика;
Лубка ж не обідрав
І липку зіпсував.
Дурний Хома (нехай йому легенько
кнеться!):
Тоді б драв лика, як дереться.

П’ЯНИЙ

Раз п’яний Хрім схотів
Переплигнути рів!
Упав і хоть не вбився,
А все калікою протверезився.
Хрім глупуватий з сина.
Що ж? П’яному – і море по коліна!

ТРУХЛЯВИНА

При місяцю, вночі, в болоті заблищало;
Максим уздрів – туди біжить:
То, каже, золото! Аж зрить –
Трухляве дерево на купині лежало!
Чи трохи ж золота на світі так блищить?
Цсс… цить!..

ЛІХТАР

Розчванився Ліхтар, що ніччю освіщав.
Хтось Ліхтареві так сказав:
“Якби не свічечка – то ти б тоді мовчав”.

КАПШУК І КАЛИТКА

Начинений Капшук шагами
З Калитки глузував,
Що в неї з голоду боки позападали
(Червонець в ній одн лежав).
На ярмарку Капшук розкашлявсь, похудав;
З Калточки ж – і краму купували,
Та грошей всіх не повиймали.

ПЕРО Й КАЛАМАР

Раз Каламар з Пером сердито спорить став,
Хто книжечку нову із них скомпонував?
Почувши, зо сміху хазяїн як не вмер:
Багато єсть таких Каламарів і Пер!

КЛИМІВ МЛИН

Робочий Климів Млин! – знай, меле й не вгаває!
А Марків круть та й став; а більше спочиває.
Спитайтеся ж Мірошників,
То й скажуть без обиняків:
Млин Климів попусту бушує,
А Марків – все село годує.
Багато Климових на світі єсть Млинів –
Панів, Купців, Кравців, Учителів.

ЖЕВЖИК

Коло дівчини Жевжик вився.
В любові клявся і божився;
Дівчина від брехні аж позіхала…
Тут парубок хотів її поцілувать,
Аж глядь –
Давно дівчина спала.

ПИДОРЯ ТА ВІВЦЯ

Вівця десь в пір’ячко вкачалась,
Пидоря до Вівці присікалась, придралась,
Що, буцім, бач, Вівця курей
Її поїла і гусей.
Пидорине тут дільце незаконне:
Чи вже таки Овечка їсть скоромне?

МЕТЕЛИК

З гусениці Метелик став
Хороший, золотий, аж сяяв, аж блищав
І на других гусениць не дивився…
А ти б, Метелику, не дуже-то гордився,
Бо ти недавно сам з гусениці вродився.

БУШЛЯ

Ласуха Бушля до Рибок,
Стара, підстрелена, крива і одноока,
Не здужала бродить глибоко
За Рибами в ставок.
Лукава й здумала: дай, каже попитаю
Та Рибок налякаю.
От стала говорить до Риб: “Від рибалок
Я чула, що хотять ввесь іспустить ставок,
Щоб, не бродивши в воду,
Забрать всю риб’ячу породу”.
А Риби в плач! – Давай її просить,
Щоб їх переносить
В другий ставок!
А Бушлі й на руку ковінечка! Таскала
Дурних Рибок та все глитала!
Поїла Бушля всіх, – у горлі рак застряв
І Бушлю доконав.

ЛУКА

Злидар Лука багат, як Головин капшук:
Луці йдуть хури риби, солі,
Добра в Луки – повнісіньки комори,
В дворі товару – сотні штук…
Лука мій пан! Лука надувся!
Надувшись, чхнув – проснувся!

КЛИМ П’ЯНИЙ

Клим, п’яний як земля, з шинка йшов у вітряк,
Та став на улиці і ключ держить в руках;
А Кум, побачивши, озвався так до Клима:
“Іди в вітряк – вітряк перед очима!”
А Клим йому: “Тривай – ммлини ддо мене
йддуть –
Піддійде мій – ось ключ – ззумію
ввідімкнуть!”

КРИКУН

“Таки ми витягли!” – сказав Комар Волам,
Що витягли вози з багна з снопами…
Буває так між нами:
Хто робить – той мовчить; а вірять
Крикунам.

КОРОВ’ЯК

Хвалився Будяку, надувшись, Коров’як,
Що на троянду він походить колючками;
А мій Будяк
Сказав чванькові так:
“Не колючками будь похожий, а квітками”.

РІВЧАК І РІЧКА

Розцінився Рівчак весною в половодді,
Сміявсь над Річкою, що потиху текла.
На літо річка все в одній тече поводі;
А в рівчаку – й земля засхла.
За Річку я сказав би Рівчаку дурному:
Хто добре робить – той не хвалиться нікому.

МОТИ

Хома з Паньком
Живуть, було, панками.
На старість прожились: обидва з торбинками
Співали Лазаря – і вмерли під тинком.
Усякий знає:
Хто солодко живе – той гірко умирає.

МІШОК З ГРІШМИ

Голодний у степу знайшов Мішок з шагами.
Узяв – і кинув геть: “Я думав – з сухарями!”

СУД

Петро у Хведора кобили позичав
І, їдучи у ліс, заїхав до Одарки,
шинкарки,
Та, грішний, після чарки,
Кобилі хвіст при рипиці ввірвав
(В Петра віжок начистий мав);
А Хведір на Петра у суд подав.
Суддя товстів – Петрів капшук худав…
А далі діло так рішили:
“Понеже оний Петр у Хведора взайми
Не брав безхвостої кобили,
То ми
Реченному Петрові присудили:
Кобилу ту йому держать;
А виросте їй хвіст – хазяїну віддать”.
За Хведорове, бачиш, жито
Та Хведора ж і бито!

РАЛО

Хтось рало видумав (запевне німчура!).
Премудре Рало
На бувкуні легесенько орало!
Останніх воликів кум Сидір із двора –
І за безцінок збув… – Купив новеньке Рало.
Хоть воликів у Сидора не стало,
Зате ж німецьке Рало
Новісіньке коло ясел стояло!

БУДЯК

Билинка косаря пеняла,
Що рано скошена – -зав’яла;
Сухий Будяк сказав: коли вмирать,
Що день терять!
Так тілько утіша Будяк,
Дурак!

ГРАМАТКА Й ЧАСЛОВЕЦЬ

З Часловцем Азбука на покуті лежала;
Часловець Азбуку нінащо потріпав,
Що він старший її – і знать її не знав,
Граматочка Часловцеві сказала:
“Хоть ти і старший, – а все-таки Школяр
Тебе не прочитає,
Коли мене не знає”.
Часловець – Судді, а Граматка – Секретар.

КРИЛА У ВІТРЯКА

Раз Крила в Вітряка гуділи й горготали,
Що все село вони насущним годували;
А камінь, п’ятірня і колесо… мовчали.
Приказують, що хто мовчить,
Той двох навчить.

РЯБКО Й ЗЮЗЬКО

Питав Рябко Зюзька: “В хоромах ти живеш,
Чого ж на ретязі я, бідни, пропадаю?”
Зюзько сказав: “Ти все хазяйство стережеш,
Я Паню забавляю”.

Також читайте вірш Миколи Вороного – Зорі-очі

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.